- щуплий
- -а, -е.1) Слабосилий, худий, кволий (у 1 знач.). || рідко. Який має поганий, жалюгідний вигляд.2) Не налитий, не виповнений (про зерно, насіння і т. ін.); плюсклий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
щуплий
Смотреть что такое "щуплий" в других словарях:
щуплий — прикметник … Орфографічний словник української мови
щуплий — ла, ле, Ол. Худий, сухорлявий, тонкий, кволий … Словник лемківскої говірки
щуплый — Древнерусское – щюплъ. Общеславянское – щупати. Произошло от древнерусского «щуплъ», означающего «слабого, жалкого человека». Часто связывают с глаголом «щупать», имея в виду «такой худой, что можно прощупать кости», но это сравнение весьма… … Этимологический словарь русского языка Семенова
заміркуватий — а, е, розм. Щуплий, дрібний (зазвичай про зерно) … Український тлумачний словник
щупленький — а, е. Пестл. до щуплий … Український тлумачний словник
щуплість — лості, ж. Властивість і якість за знач. щуплий … Український тлумачний словник
щуплявий — а, е. Те саме, що щуплий … Український тлумачний словник
худий — 1) (який має недостатньо повне, тонке тіло), сухий, щуплий, щуплявий, сухоребрий, худюч[щ]ий; схудлий, похудлий, похуділий, охлялий, змарнілий (який схуд, став виснаженим); драбинчастий (дуже худий, з випнутими ребрами про коней) Пор. виснажений… … Словник синонімів української мови
